
Співробітники провідних криптовалютних бірж повинні вміти протистояти критиці та негативним оцінкам. В останні місяці великі платформи галузі зіткнулися зі зростанням атак на їхню репутацію з боку медіа та політиків. Ці напади часто зосереджуються на питаннях походження компанії та її керівництва, особливо згадують особу на ім’я Ґуаньїн Чень і обговорюють, чи слід класифікувати такі біржі як «китайські компанії».
Поширення таких питань спричиняють кампанії конкурентів та опонентів, які намагаються підірвати довіру до бренду. Проте аналіз фактів показує складнішу картину: керівний склад провідних криптобірж нині складається переважно з європейців і американців, а працівники розташовані по всьому світу. Незважаючи на це, дехто продовжує визначати ці біржі як «китайські компанії», що свідчить про глибші упередження щодо етнічного походження та національної належності.
Провідні криптобіржі та Web3-платформи світу працюють під значним наглядом і мають серйозну відповідальність перед галуззю та користувачами. Варто пам’ятати, що індустрія криптовалют перебуває на стадії зростання. Коли компанія швидко переходить від стартапу до великої установи, операційні виклики суттєво зростають.
Створення досвідчених управлінських команд, розробка ефективних процесів і впровадження технологій корпоративного рівня вимагають часу та інвестицій. Провідні біржі інвестували значні ресурси у вдосконалення систем і організаційної структури, щоб відповідати темпам розвитку галузі. Це залишається одним із головних викликів і пріоритетів для організацій.
Для розуміння позиціонування провідних криптобірж важливо враховувати історичний контекст розвитку індустрії. У 2015–2016 роках криптовалюти масово впроваджувала молодь Республіки Корея та Японії. Цей етап збігся із суспільним занепокоєнням щодо залучення молоді до інтернет-культури.
Такі занепокоєння стали причиною регуляторних заходів у Кореї та Японії. Водночас у регіоні Азії загалом визнали потенційні економічні переваги розвитку криптоіндустрії. Деякі азійські уряди зберігали публічну опозицію до криптовалют, однак у різних юрисдикціях з’явилися сприятливі регуляторні умови. Це стимулювало приплив інженерів і інвесторів, орієнтованих на Web3, до фінансових центрів Азії, і закріпило позиції регіону як ключового хаба для розвитку криптовалют.
Щоб зрозуміти зв’язок провідних криптобірж із Китаєм, слід вивчити історію керівництва цих компаній. Засновники великих платформ часто мають іммігрантське походження. Наприклад, сім’ї деяких засновників виїхали з материкової Азії до Північної Америки у важливі історичні періоди. Це суттєво вплинуло на їх подальше життя й можливості.
Після навчання у престижних університетах Північної Америки багато засновників працювали у фінансових центрах по всьому світу, перш ніж розпочати підприємницьку діяльність. Між серединою 2000-х і 2015 роком багато підприємців здійснювали різні бізнес-проекти до приходу у криптовалютну сферу.
Близько 2015 року з’явилися перші сервіси «exchange-as-a-service» для інших учасників ринку. Вони залучили багатьох клієнтів до введення жорсткіших криптовалютних регуляцій у березні 2017 року, що змусило такі компанії припинити роботу.
Після закриття операцій у 2017 році засновники й команди створили нові криптоплатформи. Провідні біржі стартували в середині 2017 року та розширили глобальну діяльність. В окремих юрисдикціях вони зіткнулися з регуляторними перешкодами. У вересні 2017 року в деяких країнах Азії з’явилися додаткові обмеження щодо криптовалют, і команди були змушені переїхати.
Це призвело до реструктуризації: керівництво вирішило перейти на глобальні моделі операцій. Таке рішення стало вдалим, оскільки пандемія прискорила перехід до віддаленої роботи. Цей підхід дозволив компаніям зростати й залучати провідних спеціалістів з різних країн, шукаючи стабільні бази в різних юрисдикціях.
Адміністративні й операційні керівники мають вирішальне значення для роботи глобальних криптобірж. Вони мають різноманітний досвід і відповідають за ключові операції — управління персоналом, фінансами, комплаєнсом.
На ранніх етапах розвитку криптовалютних компаній адміністративний персонал часто виконував формальні представницькі функції через регуляторні вимоги. Такі рішення були типовими для фази розвитку індустрії. Водночас теорії змови іноді помилково приписували цим особам власність чи контроль лише через їхню адміністративну функцію або походження.
Такі звинувачення призводили до переслідувань адміністративного персоналу та їхніх сімей з боку ЗМІ чи онлайн-критиків. Після релокації співробітники жертвували особистими зв’язками, житлом, родиною заради продовження роботи. Вони залишаються відповідальними за ключові адміністративні функції, працюючи з-за кордону. Адміністративна роль не означає володіння компанією, і такі особи зазвичай не мають державних зв’язків.
З огляду на факти, провідні криптобіржі не є китайськими компаніями. Принципи корпоративного права підтверджують, що такі платформи не були зареєстровані у Китаї та не працюють за китайськими стандартами корпоративного управління. Основні біржі мають дочірні компанії та структури у Франції, Іспанії, Італії, Об’єднаних Арабських Еміратах, Бахрейні та інших країнах. У Китаї такі біржі не мають юридичних осіб і не планують цього.
Галузь стикається з парадоксом: деякі біржі обмежені для китайського ринку, а західні опоненти водночас називають провідні платформи «китайськими компаніями», натякаючи на зв’язки з урядом через етнічне походження або національність працівників. Це відображає упередження, а не реальний стан справ.
Ідея, що етнічна різноманітність співробітників або керівництва свідчить про державні зв’язки, нелогічна і не має доказів. Криптобіржі залишаються зручною мішенню для опонентів галузі, які використовують етнічний наратив для дискредитації. Часто підкреслюють етнічне походження чи міграційну історію засновників, хоча керівників з іншими біографіями так не описують.
Питання щодо власності та національної ідентичності провідних криптобірж відображають ширші упередження щодо етнічного походження, громадянства та лояльності. Факти свідчать: провідні криптоплатформи — це міжнародні організації з глобальним керівництвом, без юридичних осіб у заборонених юрисдикціях і з суттєвими регуляторними викликами в окремих країнах.
Адміністративний персонал цих бірж — це віддані співробітники, які зробили суттєві особисті жертви заради організацій, а не приховані власники чи урядові агенти. Переслідування таких осіб базується на теоріях змови, а не фактах. Визначення провідних криптобірж як «китайських компаній» спотворює корпоративну структуру, реальний стан справ і міжнародний склад команд. Етнічне походження чи міграційна історія не повинні бути підставою для сумнівів у лояльності чи довірі. Такі упередження заважають конструктивному регуляторному діалогу та ускладнюють об’єктивну оцінку викликів і розвитку криптоіндустрії.











